| відколу́паний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відколу́паний | відколу́пана | відколу́пане | відколу́пані |
| родовий | відколу́паного | відколу́паної | відколу́паного | відколу́паних |
| давальний | відколу́паному | відколу́паній | відколу́паному | відколу́паним |
| знахідний | відколу́паний | відколу́пану | відколу́пане | відколу́пані |
| орудний | відколу́паним | відколу́паною | відколу́паним | відколу́паними |
| місцевий | на/у відколу́паному, відколу́панім | на/у відколу́паній | на/у відколу́паному, відколу́панім | на/у відколу́паних |