| відсто́ятися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відсто́ятися, відсто́ятись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відсто́їться | відсто́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсто́явся, відсто́явсь | відсто́ялися, відсто́ялись |
| жін.р. | відсто́ялася, відсто́ялась | |
| сер.р. | відсто́ялося, відсто́ялось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсто́явшись | ||