військо́во-слі́дчий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | військо́во-слі́дчий | військо́во-слі́дча | військо́во-слі́дче | військо́во-слі́дчі |
родовий | військо́во-слі́дчого | військо́во-слі́дчої | військо́во-слі́дчого | військо́во-слі́дчих |
давальний | військо́во-слі́дчому | військо́во-слі́дчій | військо́во-слі́дчому | військо́во-слі́дчим |
знахідний | військо́во-слі́дчий | військо́во-слі́дчу | військо́во-слі́дче | військо́во-слі́дчі |
орудний | військо́во-слі́дчим | військо́во-слі́дчою | військо́во-слі́дчим | військо́во-слі́дчими |
місцевий | на/у військо́во-слі́дчому, військо́во-слі́дчім | на/у військо́во-слі́дчій | на/у військо́во-слі́дчому, військо́во-слі́дчім | на/у військо́во-слі́дчих |