гомоні́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | гомоні́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | гомоні́мо, гомоні́м | |
2 особа | гомони́ | гомоні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | гомоні́тиму | гомоні́тимемо, гомоні́тимем |
2 особа | гомоні́тимеш | гомоні́тимете |
3 особа | гомоні́тиме | гомоні́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | гомоню́ | гомонимо́, гомони́м |
2 особа | гомони́ш | гомоните́ |
3 особа | гомони́ть | гомоня́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
гомонячи́* | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | гомоні́в | гомоні́ли |
жін. р. | гомоні́ла | |
сер. р. | гомоні́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
гомоні́вши |