гуртові́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гуртові́вський | гуртові́вська | гуртові́вське | гуртові́вські |
родовий | гуртові́вського | гуртові́вської | гуртові́вського | гуртові́вських |
давальний | гуртові́вському | гуртові́вській | гуртові́вському | гуртові́вським |
знахідний | гуртові́вський, гуртові́вського | гуртові́вську | гуртові́вське | гуртові́вські, гуртові́вських |
орудний | гуртові́вським | гуртові́вською | гуртові́вським | гуртові́вськими |
місцевий | на/у гуртові́вському, гуртові́вськім | на/у гуртові́вській | на/у гуртові́вському, гуртові́вськім | на/у гуртові́вських |