гуртівськи́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гуртівськи́й | гуртівська́ | гуртівське́ | гуртівські́ |
родовий | гуртівсько́го | гуртівсько́ї | гуртівсько́го | гуртівськи́х |
давальний | гуртівсько́му | гуртівські́й | гуртівсько́му | гуртівськи́м |
знахідний | гуртівськи́й, гуртівсько́го | гуртівську́ | гуртівське́ | гуртівські́, гуртівськи́х |
орудний | гуртівськи́м | гуртівсько́ю | гуртівськи́м | гуртівськи́ми |
місцевий | на/у гуртівсько́му, гуртівські́м | на/у гуртівські́й | на/у гуртівсько́му, гуртівські́м | на/у гуртівськи́х |