| гу́снути – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | гу́снути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | гу́снутиме | гу́снутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | гу́сне | гу́снуть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| гу́снучи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | гус, гу́снув | гу́сли, гу́снули |
| жін. р. | гу́сла, гу́снула | |
| сер. р. | гу́сло, гу́снуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гу́сши, гу́снувши | ||