двадцятип’ятирі́чний – прикметник | ||||
(25-рі”чний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | двадцятип’ятирі́чний | двадцятип’ятирі́чна | двадцятип’ятирі́чне | двадцятип’ятирі́чні |
родовий | двадцятип’ятирі́чного | двадцятип’ятирі́чної | двадцятип’ятирі́чного | двадцятип’ятирі́чних |
давальний | двадцятип’ятирі́чному | двадцятип’ятирі́чній | двадцятип’ятирі́чному | двадцятип’ятирі́чним |
знахідний | двадцятип’ятирі́чний, двадцятип’ятирі́чного | двадцятип’ятирі́чну | двадцятип’ятирі́чне | двадцятип’ятирі́чні, двадцятип’ятирі́чних |
орудний | двадцятип’ятирі́чним | двадцятип’ятирі́чною | двадцятип’ятирі́чним | двадцятип’ятирі́чними |
місцевий | на/у двадцятип’ятирі́чному, двадцятип’ятирі́чнім | на/у двадцятип’ятирі́чній | на/у двадцятип’ятирі́чному, двадцятип’ятирі́чнім | на/у двадцятип’ятирі́чних |