| двохопо́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двохопо́рний | двохопо́рна | двохопо́рне | двохопо́рні |
| родовий | двохопо́рного | двохопо́рної | двохопо́рного | двохопо́рних |
| давальний | двохопо́рному | двохопо́рній | двохопо́рному | двохопо́рним |
| знахідний | двохопо́рний | двохопо́рну | двохопо́рне | двохопо́рні |
| орудний | двохопо́рним | двохопо́рною | двохопо́рним | двохопо́рними |
| місцевий | на/у двохопо́рному, двохопо́рнім | на/у двохопо́рній | на/у двохопо́рному, двохопо́рнім | на/у двохопо́рних |