| депорто́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | депорто́ваний | депорто́вана | депорто́ване | депорто́вані |
| родовий | депорто́ваного | депорто́ваної | депорто́ваного | депорто́ваних |
| давальний | депорто́ваному | депорто́ваній | депорто́ваному | депорто́ваним |
| знахідний | депорто́ваний, депорто́ваного | депорто́вану | депорто́ване | депорто́вані, депорто́ваних |
| орудний | депорто́ваним | депорто́ваною | депорто́ваним | депорто́ваними |
| місцевий | на/у депорто́ваному, депорто́ванім | на/у депорто́ваній | на/у депорто́ваному, депорто́ванім | на/у депорто́ваних |