| дзвони́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дзвони́тися, дзвони́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дзвони́тиметься | дзвони́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дзвони́ться | дзвоня́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дзвонячи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дзвони́вся, дзвони́всь | дзвони́лися, дзвони́лись |
| жін. р. | дзвони́лася, дзвони́лась | |
| сер. р. | дзвони́лося, дзвони́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дзвони́вшись | ||
| [розм.] | ||