| дзвя́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | дзвя́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дзвя́кнімо, дзвя́кнім | |
| 2 особа | дзвя́кни | дзвя́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дзвя́кну | дзвя́кнемо, дзвя́кнем |
| 2 особа | дзвя́кнеш | дзвя́кнете |
| 3 особа | дзвя́кне | дзвя́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дзвя́кнув | дзвя́кнули |
| жін.р. | дзвя́кнула | |
| сер.р. | дзвя́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дзвя́кнувши | ||