дру́жній – прикметник | ||||
(приязний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дру́жній | дру́жня | дру́жнє | дру́жні |
родовий | дру́жнього | дру́жньої | дру́жнього | дру́жніх |
давальний | дру́жньому | дру́жній | дру́жньому | дру́жнім |
знахідний | дру́жній, дру́жнього | дру́жню | дру́жнє | дру́жні, дру́жніх |
орудний | дру́жнім | дру́жньою | дру́жнім | дру́жніми |
місцевий | на/у дру́жньому, дру́жнім | на/у дру́жній | на/у дру́жньому, дру́жнім | на/у дру́жніх |