| ду́бчицький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ду́бчицький | ду́бчицька | ду́бчицьке | ду́бчицькі |
| родовий | ду́бчицького | ду́бчицької | ду́бчицького | ду́бчицьких |
| давальний | ду́бчицькому | ду́бчицькій | ду́бчицькому | ду́бчицьким |
| знахідний | ду́бчицький, ду́бчицького | ду́бчицьку | ду́бчицьке | ду́бчицькі, ду́бчицьких |
| орудний | ду́бчицьким | ду́бчицькою | ду́бчицьким | ду́бчицькими |
| місцевий | на/у ду́бчицькому, ду́бчицькім | на/у ду́бчицькій | на/у ду́бчицькому, ду́бчицькім | на/у ду́бчицьких |