замі́жній – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | замі́жній | замі́жня | замі́жнє | замі́жні |
родовий | замі́жнього | замі́жньої | замі́жнього | замі́жніх |
давальний | замі́жньому | замі́жній | замі́жньому | замі́жнім |
знахідний | замі́жній, замі́жнього | замі́жню | замі́жнє | замі́жні, замі́жніх |
орудний | замі́жнім | замі́жньою | замі́жнім | замі́жніми |
місцевий | на/у замі́жньому, замі́жнім | на/у замі́жній | на/у замі́жньому, замі́жнім | на/у замі́жніх |