| звіря́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (розказувати щось відверто; довіряти) | ||
| Інфінітив | звіря́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | звіря́ймо | |
| 2 особа | звіря́й | звіря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | звіря́тиму | звіря́тимемо, звіря́тимем |
| 2 особа | звіря́тимеш | звіря́тимете |
| 3 особа | звіря́тиме | звіря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | звіря́ю | звіря́ємо, звіря́єм |
| 2 особа | звіря́єш | звіря́єте |
| 3 особа | звіря́є | звіря́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| звіря́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | звіря́в | звіря́ли |
| жін. р. | звіря́ла | |
| сер. р. | звіря́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| звіря́вши | ||