| здивува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | здивува́ння | здивува́ння |
| родовий | здивува́ння | здивува́нь |
| давальний | здивува́нню | здивува́нням |
| знахідний | здивува́ння | здивува́ння |
| орудний | здивува́нням | здивува́ннями |
| місцевий | на/у здивува́нні, здивува́нню | на/у здивува́ннях |
| кличний | здивува́ння* | здивува́ння* |