| зруйно́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зруйно́ваний | зруйно́вана | зруйно́ване | зруйно́вані |
| родовий | зруйно́ваного | зруйно́ваної | зруйно́ваного | зруйно́ваних |
| давальний | зруйно́ваному | зруйно́ваній | зруйно́ваному | зруйно́ваним |
| знахідний | зруйно́ваний | зруйно́вану | зруйно́ване | зруйно́вані |
| орудний | зруйно́ваним | зруйно́ваною | зруйно́ваним | зруйно́ваними |
| місцевий | на/у зруйно́ваному, зруйно́ванім | на/у зруйно́ваній | на/у зруйно́ваному, зруйно́ванім | на/у зруйно́ваних |