клинови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | клинови́й | клинова́ | клинове́ | клинові́ |
родовий | клиново́го | клиново́ї | клиново́го | клинови́х |
давальний | клиново́му | клинові́й | клиново́му | клинови́м |
знахідний | клинови́й | клинову́ | клинове́ | клинові́ |
орудний | клинови́м | клиново́ю | клинови́м | клинови́ми |
місцевий | на/у клиново́му, клинові́м | на/у клинові́й | на/у клиново́му, клинові́м | на/у клинови́х |