кі́блицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кі́блицький | кі́блицька | кі́блицьке | кі́блицькі |
родовий | кі́блицького | кі́блицької | кі́блицького | кі́блицьких |
давальний | кі́блицькому | кі́блицькій | кі́блицькому | кі́блицьким |
знахідний | кі́блицький, кі́блицького | кі́блицьку | кі́блицьке | кі́блицькі, кі́блицьких |
орудний | кі́блицьким | кі́блицькою | кі́блицьким | кі́блицькими |
місцевий | на/у кі́блицькому, кі́блицькім | на/у кі́блицькій | на/у кі́блицькому, кі́блицькім | на/у кі́блицьких |