ківшови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ківшови́й | ківшова́ | ківшове́ | ківшові́ |
родовий | ківшово́го | ківшово́ї | ківшово́го | ківшови́х |
давальний | ківшово́му | ківшові́й | ківшово́му | ківшови́м |
знахідний | ківшови́й | ківшову́ | ківшове́ | ківшові́ |
орудний | ківшови́м | ківшово́ю | ківшови́м | ківшови́ми |
місцевий | на/у ківшово́му, ківшові́м | на/у ківшові́й | на/у ківшово́му, ківшові́м | на/у ківшови́х |