ло́гіко-грамати́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ло́гіко-грамати́чний | ло́гіко-грамати́чна | ло́гіко-грамати́чне | ло́гіко-грамати́чні |
родовий | ло́гіко-грамати́чного | ло́гіко-грамати́чної | ло́гіко-грамати́чного | ло́гіко-грамати́чних |
давальний | ло́гіко-грамати́чному | ло́гіко-грамати́чній | ло́гіко-грамати́чному | ло́гіко-грамати́чним |
знахідний | ло́гіко-грамати́чний | ло́гіко-грамати́чну | ло́гіко-грамати́чне | ло́гіко-грамати́чні |
орудний | ло́гіко-грамати́чним | ло́гіко-грамати́чною | ло́гіко-грамати́чним | ло́гіко-грамати́чними |
місцевий | на/у ло́гіко-грамати́чному, ло́гіко-грамати́чнім | на/у ло́гіко-грамати́чній | на/у ло́гіко-грамати́чному, ло́гіко-грамати́чнім | на/у ло́гіко-грамати́чних |