Марти́нів – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Марти́нів | Марти́нова | Марти́нове | Марти́нові |
родовий | Марти́нового | Марти́нової | Марти́нового | Марти́нових |
давальний | Марти́новому | Марти́новій | Марти́новому | Марти́новим |
знахідний | Марти́нів, Марти́нового | Марти́нову | Марти́нове | Марти́нові, Марти́нових |
орудний | Марти́новим | Марти́новою | Марти́новим | Марти́новими |
місцевий | на/у Марти́новому, Марти́новім | на/у Марти́новій | на/у Марти́новому, Марти́новім | на/у Марти́нових |