Маріє́ттин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Маріє́ттин | Маріє́ттина | Маріє́ттине | Маріє́ттині |
родовий | Маріє́ттиного | Маріє́ттиної | Маріє́ттиного | Маріє́ттиних |
давальний | Маріє́ттиному | Маріє́ттиній | Маріє́ттиному | Маріє́ттиним |
знахідний | Маріє́ттин, Маріє́ттиного | Маріє́ттину | Маріє́ттине | Маріє́ттині, Маріє́ттиних |
орудний | Маріє́ттиним | Маріє́ттиною | Маріє́ттиним | Маріє́ттиними |
місцевий | на/у Маріє́ттиному, Маріє́ттинім | на/у Маріє́ттиній | на/у Маріє́ттиному, Маріє́ттинім | на/у Маріє́ттиних |