| мере́живо – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | мере́живо | мере́жива |
| родовий | мере́жива | мере́жив |
| давальний | мере́живу | мере́живам |
| знахідний | мере́живо | мере́жива |
| орудний | мере́живом | мере́живами |
| місцевий | на/у мере́живі | на/у мере́живах |
| кличний | мере́живо* | мере́жива* |