| мере́жити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | мере́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | мере́жмо | |
| 2 особа | мере́ж | мере́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мере́житиму | мере́житимемо, мере́житимем |
| 2 особа | мере́житимеш | мере́житимете |
| 3 особа | мере́житиме | мере́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мере́жу | мере́жимо, мере́жим |
| 2 особа | мере́жиш | мере́жите |
| 3 особа | мере́жить | мере́жать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мере́жачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мере́жив | мере́жили |
| жін. р. | мере́жила | |
| сер. р. | мере́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| мере́жений | ||
| Безособова форма | ||
| мере́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| мере́живши | ||