| метушли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | метушли́вий | метушли́ва | метушли́ве | метушли́ві |
| родовий | метушли́вого | метушли́вої | метушли́вого | метушли́вих |
| давальний | метушли́вому | метушли́вій | метушли́вому | метушли́вим |
| знахідний | метушли́вий, метушли́вого | метушли́ву | метушли́ве | метушли́ві, метушли́вих |
| орудний | метушли́вим | метушли́вою | метушли́вим | метушли́вими |
| місцевий | на/у метушли́вому, метушли́вім | на/у метушли́вій | на/у метушли́вому, метушли́вім | на/у метушли́вих |