морквя́ни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | морквя́ни́й | морквя́на́ | морквя́не́ | морквя́ні́ |
родовий | морквя́но́го | морквя́но́ї | морквя́но́го | морквя́ни́х |
давальний | морквя́но́му | морквя́ні́й | морквя́но́му | морквя́ни́м |
знахідний | морквя́ни́й | морквя́ну́ | морквя́не́ | морквя́ні́ |
орудний | морквя́ни́м | морквя́но́ю | морквя́ни́м | морквя́ни́ми |
місцевий | на/у морквя́но́му, морквя́ні́м | на/у морквя́ні́й | на/у морквя́но́му, морквя́ні́м | на/у морквя́ни́х |