| наві́дуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | наві́дуватися, наві́дуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наві́дуймося, наві́дуймось | |
| 2 особа | наві́дуйся, наві́дуйсь | наві́дуйтеся, наві́дуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наві́дуватимуся, наві́дуватимусь | наві́дуватимемося, наві́дуватимемось, наві́дуватимемся |
| 2 особа | наві́дуватимешся | наві́дуватиметеся, наві́дуватиметесь |
| 3 особа | наві́дуватиметься | наві́дуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наві́дуюся, наві́дуюсь | наві́дуємося, наві́дуємось, наві́дуємся |
| 2 особа | наві́дуєшся | наві́дуєтеся, наві́дуєтесь |
| 3 особа | наві́дується | наві́дуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наві́дуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наві́дувався, наві́дувавсь | наві́дувалися, наві́дувались |
| жін. р. | наві́дувалася, наві́дувалась | |
| сер. р. | наві́дувалося, наві́дувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наві́дувавшись | ||