| наставля́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (ставити якусь кількість; наводити; наближати; призначати) | ||
| Інфінітив | наставля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наставля́ймо | |
| 2 особа | наставля́й | наставля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наставля́тиму | наставля́тимемо, наставля́тимем |
| 2 особа | наставля́тимеш | наставля́тимете |
| 3 особа | наставля́тиме | наставля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наставля́ю | наставля́ємо, наставля́єм |
| 2 особа | наставля́єш | наставля́єте |
| 3 особа | наставля́є | наставля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наставля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наставля́в | наставля́ли |
| жін. р. | наставля́ла | |
| сер. р. | наставля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наставля́вши | ||