небігки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | небігки́й | небігка́ | небігке́ | небігкі́ |
родовий | небігко́го | небігко́ї | небігко́го | небігки́х |
давальний | небігко́му | небігкі́й | небігко́му | небігки́м |
знахідний | небігки́й, небігко́го | небігку́ | небігке́ | небігкі́, небігки́х |
орудний | небігки́м | небігко́ю | небігки́м | небігки́ми |
місцевий | на/у небігко́му, небігкі́м | на/у небігкі́й | на/у небігко́му, небігкі́м | на/у небігки́х |
[розм.] |