незамі́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | незамі́нний | незамі́нна | незамі́нне | незамі́нні |
родовий | незамі́нного | незамі́нної | незамі́нного | незамі́нних |
давальний | незамі́нному | незамі́нній | незамі́нному | незамі́нним |
знахідний | незамі́нний, незамі́нного | незамі́нну | незамі́нне | незамі́нні, незамі́нних |
орудний | незамі́нним | незамі́нною | незамі́нним | незамі́нними |
місцевий | на/у незамі́нному, незамі́ннім | на/у незамі́нній | на/у незамі́нному, незамі́ннім | на/у незамі́нних |