неоліти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неоліти́чний | неоліти́чна | неоліти́чне | неоліти́чні |
родовий | неоліти́чного | неоліти́чної | неоліти́чного | неоліти́чних |
давальний | неоліти́чному | неоліти́чній | неоліти́чному | неоліти́чним |
знахідний | неоліти́чний | неоліти́чну | неоліти́чне | неоліти́чні |
орудний | неоліти́чним | неоліти́чною | неоліти́чним | неоліти́чними |
місцевий | на/у неоліти́чному, неоліти́чнім | на/у неоліти́чній | на/у неоліти́чному, неоліти́чнім | на/у неоліти́чних |