| непору́шний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непору́шний | непору́шна | непору́шне | непору́шні |
| родовий | непору́шного | непору́шної | непору́шного | непору́шних |
| давальний | непору́шному | непору́шній | непору́шному | непору́шним |
| знахідний | непору́шний, непору́шного | непору́шну | непору́шне | непору́шні, непору́шних |
| орудний | непору́шним | непору́шною | непору́шним | непору́шними |
| місцевий | на/у непору́шному, непору́шнім | на/у непору́шній | на/у непору́шному, непору́шнім | на/у непору́шних |