| непутя́щий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непутя́щий | непутя́ща | непутя́ще | непутя́щі |
| родовий | непутя́щого | непутя́щої | непутя́щого | непутя́щих |
| давальний | непутя́щому | непутя́щій | непутя́щому | непутя́щим |
| знахідний | непутя́щого, непутя́щий | непутя́щу | непутя́ще | непутя́щих, непутя́щі |
| орудний | непутя́щим | непутя́щою | непутя́щим | непутя́щими |
| місцевий | на/у непутя́щому, непутя́щім | на/у непутя́щій | на/у непутя́щому, непутя́щім | на/у непутя́щих |