о́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | о́рний | о́рна | о́рне | о́рні |
родовий | о́рного | о́рної | о́рного | о́рних |
давальний | о́рному | о́рній | о́рному | о́рним |
знахідний | о́рний | о́рну | о́рне | о́рні |
орудний | о́рним | о́рною | о́рним | о́рними |
місцевий | на/в о́рному, о́рнім | на/в о́рній | на/в о́рному, о́рнім | на/в о́рних |