остато́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | остато́чний | остато́чна | остато́чне | остато́чні |
родовий | остато́чного | остато́чної | остато́чного | остато́чних |
давальний | остато́чному | остато́чній | остато́чному | остато́чним |
знахідний | остато́чний, остато́чного | остато́чну | остато́чне | остато́чні, остато́чних |
орудний | остато́чним | остато́чною | остато́чним | остато́чними |
місцевий | на/в остато́чному, остато́чнім | на/в остато́чній | на/в остато́чному, остато́чнім | на/в остато́чних |