| перем’я́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | перем’я́тий | перем’я́та | перем’я́те | перем’я́ті |
| родовий | перем’я́того | перем’я́тої | перем’я́того | перем’я́тих |
| давальний | перем’я́тому | перем’я́тій | перем’я́тому | перем’я́тим |
| знахідний | перем’я́тий, перем’я́того | перем’я́ту | перем’я́те | перем’я́ті, перем’я́тих |
| орудний | перем’я́тим | перем’я́тою | перем’я́тим | перем’я́тими |
| місцевий | на/у перем’я́тому, перем’я́тім | на/у перем’я́тій | на/у перем’я́тому, перем’я́тім | на/у перем’я́тих |