| переточи́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (точити ще раз, гострити все або багато чого-небудь) | ||
| Інфінітив | переточи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | переточі́мо, переточі́м | |
| 2 особа | переточи́ | переточі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | переточу́ | перето́чимо, перето́чим |
| 2 особа | перето́чиш | перето́чите |
| 3 особа | перето́чить | перето́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | переточи́в | переточи́ли |
| жін.р. | переточи́ла | |
| сер.р. | переточи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| перето́чений | ||
| Безособова форма | ||
| перето́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| переточи́вши | ||