| позбу́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позбу́тися, позбу́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позбу́дьмося, позбу́дьмось | |
| 2 особа | позбу́дься | позбу́дьтеся, позбу́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позбу́дуся, позбу́дусь | позбу́демося, позбу́демось, позбу́демся |
| 2 особа | позбу́дешся | позбу́детеся, позбу́детесь |
| 3 особа | позбу́деться | позбу́дуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позбу́вся, позбу́всь | позбули́ся, позбули́сь |
| жін.р. | позбула́ся, позбула́сь | |
| сер.р. | позбуло́ся, позбуло́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позбу́вшись | ||