| покріпи́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (кріпитися якийсь час) | ||
| Інфінітив | покріпи́тися, покріпи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | покріпі́мося, покріпі́мось, покріпі́мся | |
| 2 особа | покріпи́ся, покріпи́сь | покріпі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | покріплю́ся, покріплю́сь | покрі́пимося, покрі́пимось, покрі́пимся |
| 2 особа | покрі́пишся | покрі́питеся, покрі́питесь |
| 3 особа | покрі́питься | покрі́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | покріпи́вся, покріпи́всь | покріпи́лися, покріпи́лись |
| жін.р. | покріпи́лася, покріпи́лась | |
| сер.р. | покріпи́лося, покріпи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| покріпи́вшись | ||