| поприв’я́зуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поприв’я́зуваний | поприв’я́зувана | поприв’я́зуване | поприв’я́зувані |
| родовий | поприв’я́зуваного | поприв’я́зуваної | поприв’я́зуваного | поприв’я́зуваних |
| давальний | поприв’я́зуваному | поприв’я́зуваній | поприв’я́зуваному | поприв’я́зуваним |
| знахідний | поприв’я́зуваний, поприв’я́зуваного | поприв’я́зувану | поприв’я́зуване | поприв’я́зувані, поприв’я́зуваних |
| орудний | поприв’я́зуваним | поприв’я́зуваною | поприв’я́зуваним | поприв’я́зуваними |
| місцевий | на/у поприв’я́зуваному, поприв’я́зуванім | на/у поприв’я́зуваній | на/у поприв’я́зуваному, поприв’я́зуванім | на/у поприв’я́зуваних |