поту́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | поту́жний | поту́жна | поту́жне | поту́жні |
родовий | поту́жного | поту́жної | поту́жного | поту́жних |
давальний | поту́жному | поту́жній | поту́жному | поту́жним |
знахідний | поту́жний, поту́жного | поту́жну | поту́жне | поту́жні, поту́жних |
орудний | поту́жним | поту́жною | поту́жним | поту́жними |
місцевий | на/у поту́жному, поту́жнім | на/у поту́жній | на/у поту́жному, поту́жнім | на/у поту́жних |