| при́вчений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | при́вчений | при́вчена | при́вчене | при́вчені |
| родовий | при́вченого | при́вченої | при́вченого | при́вчених |
| давальний | при́вченому | при́вченій | при́вченому | при́вченим |
| знахідний | при́вчений, при́вченого | при́вчену | при́вчене | при́вчені, при́вчених |
| орудний | при́вченим | при́вченою | при́вченим | при́вченими |
| місцевий | на/у при́вченому, при́вченім | на/у при́вченій | на/у при́вченому, при́вченім | на/у при́вчених |