пря́нистий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пря́нистий | пря́ниста | пря́нисте | пря́нисті |
родовий | пря́нистого | пря́нистої | пря́нистого | пря́нистих |
давальний | пря́нистому | пря́нистій | пря́нистому | пря́нистим |
знахідний | пря́нистий | пря́нисту | пря́нисте | пря́нисті |
орудний | пря́нистим | пря́нистою | пря́нистим | пря́нистими |
місцевий | на/у пря́нистому, пря́нистім | на/у пря́нистій | на/у пря́нистому, пря́нистім | на/у пря́нистих |
[розм.] |