підзві́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | підзві́тний | підзві́тна | підзві́тне | підзві́тні |
родовий | підзві́тного | підзві́тної | підзві́тного | підзві́тних |
давальний | підзві́тному | підзві́тній | підзві́тному | підзві́тним |
знахідний | підзві́тний, підзві́тного | підзві́тну | підзві́тне | підзві́тні, підзві́тних |
орудний | підзві́тним | підзві́тною | підзві́тним | підзві́тними |
місцевий | на/у підзві́тному, підзві́тнім | на/у підзві́тній | на/у підзві́тному, підзві́тнім | на/у підзві́тних |