раби́нин – прикметник | ||||
(від: раби”ня) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | раби́нин | раби́нина | раби́нине | раби́нині |
родовий | раби́ниного | раби́ниної | раби́ниного | раби́ниних |
давальний | раби́ниному | раби́ниній | раби́ниному | раби́ниним |
знахідний | раби́нин, раби́ниного | раби́нину | раби́нине | раби́нині, раби́ниних |
орудний | раби́ниним | раби́ниною | раби́ниним | раби́ниними |
місцевий | на/у раби́ниному, раби́нинім | на/у раби́ниній | на/у раби́ниному, раби́нинім | на/у раби́ниних |