розбивни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розбивни́й | розбивна́ | розбивне́ | розбивні́ |
родовий | розбивно́го | розбивно́ї | розбивно́го | розбивни́х |
давальний | розбивно́му | розбивні́й | розбивно́му | розбивни́м |
знахідний | розбивни́й | розбивну́ | розбивне́ | розбивні́ |
орудний | розбивни́м | розбивно́ю | розбивни́м | розбивни́ми |
місцевий | на/у розбивно́му, розбивні́м | на/у розбивні́й | на/у розбивно́му, розбивні́м | на/у розбивни́х |