| роззу́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | роззу́тися, роззу́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роззу́ймося, роззу́ймось | |
| 2 особа | роззу́йся, роззу́йсь | роззу́йтеся, роззу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роззу́юся, роззу́юсь | роззу́ємося, роззу́ємось, роззу́ємся |
| 2 особа | роззу́єшся | роззу́єтеся, роззу́єтесь |
| 3 особа | роззу́ється | роззу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | роззу́вся, роззу́всь | роззу́лися, роззу́лись |
| жін.р. | роззу́лася, роззу́лась | |
| сер.р. | роззу́лося, роззу́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роззу́вшись | ||