| розря́дний1 – прикметник | ||||
| (від: розряд – група) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розря́дний | розря́дна | розря́дне | розря́дні |
| родовий | розря́дного | розря́дної | розря́дного | розря́дних |
| давальний | розря́дному | розря́дній | розря́дному | розря́дним |
| знахідний | розря́дний, розря́дного | розря́дну | розря́дне | розря́дні, розря́дних |
| орудний | розря́дним | розря́дною | розря́дним | розря́дними |
| місцевий | на/у розря́дному, розря́днім | на/у розря́дній | на/у розря́дному, розря́днім | на/у розря́дних |